Вироком суду осіб було визнано винуватими і засуджено за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив новий вирок, яким одному з осіб за ч. 2 ст. 187 КК. призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією всього майна та іншому — у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.
Відповідно до вироку суду особи за попередньою змовою між собою, маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, будучи обізнаними про місце проживання потерпілого, взявши з собою заздалегідь приготовану ними для заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому дерев`яну биту, зайшли до під`їзду будинку, де, між першим та другим поверхами, стали чекати потерпілого. Один із осіб завдав битою удару потерпілому по голові. Після отриманого удару потерпілий розвернувся і схопив одного з нападників , а інший з битою в руках втік з місця вчинення злочину.
Потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Особи намагався заволодіти барсеткою потерпілого, в якій були грошові кошти в сумі 20 000 грн., однак із незалежних від їх волі причин заволодіти вказаним майном не вдалося, оскільки їхні дії були припинені потерпілим.
У касаційній скарзі один із засуджених зазначав про те, що його дії кваліфіковано неправильно за ч. 2 ст. 187 КК, адже умислу на розбій у нього не було.
Касаційний кримінальний суд ВС залишив судові рішення без зміни.
Суд касаційної інстанції нагадав. що співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб`єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. При цьому під час вчинення злочину кожен зі співучасників може вчиняти різні дії (подолання опору потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень, заволодіння майном), які спрямовані на досягнення єдиної мети.
ККС вказав, що домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі — усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
А відповідно до матеріалів кримінального провадження засуджені, будучи раніше знайомі, незадовго до злочину разом придбали биту, напередодні злочину разом вели спостереження за потерпілим, у день злочину разом прийшли до будинку потерпілого і разом очікували його приходу додому, заздалегідь знаючи, коли він повертається додому.
ВС також зазначив, що здобуті у провадженні докази з огляду на послідовність і характер дій засуджених об`єктивно доводять умисел на здійснення саме розбійного нападу на потерпілого, заздалегідь ретельно спланованого і підготовленого засудженими. У їх розпорядженні була бита з метою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, а також вони заздалегідь спланували зникнення з місця злочину та розпорядження викраденим майном.
А враховуючи, що попередня домовленість про вчинення злочину може відбуватися у будь-якій формі, у тому числі усній або за допомогою конклюдентних дій, ВС погодився із висновками судів, що спільні та узгоджені дії осіб свідчать про наявність у них попередньої змови між собою на вчинення розбою (постанова від 07.10.2020 № 589/2313/18).